Накануне Международного дня музеев, который традиционно отмечается 18 мая, работники КУ «Гуляйпольский краеведческий музей» Гуляйпольского горсовета получили в подарок от автора, известного винницкого архитектора и писателя, уроженца Гуляйполя Юрия Плясовицы необычную книгу — роман-исследование «Жіноча пастораль Нестора Махна». Об этом музейщики сообщили у себя на странице в соцсетях.

А вот, что о книге и о себе в декабре минувшего года – после завершения работы над романом, рассказал винницкой газете 33kanal сам автор, назвав свое исследование «исторически-эротическим»:

«Я описав 12 історій стосунків Нестора Махна із жінками… 12 жінок, які були у його житті після звільнення з Бутирської тюрми аж до смерті у Парижі. Це і вчителька та бойовий побратим Галина, паризька секретарка Іда, ще багато хто… Звідки така цікавість до батька? Я ж родом з Гуляйполя Запорізької області – батьківщини Нестора Івановича. За сто метрів від хати моїх батьків колись стояла його батьківська хата. Щоправда, у радянські часи на будь-які розмови про Махна та його час було накладене суворе табу… Показова доля мого діда та батька. Бо мій дідусь Єлисей за царських часів був призваний на Чорноморський флот Російської імперії. Служив боцманом, а коли Росія через більшовицьку політику знищила свій Чорноморський флот, був партизаном, згодом через Крим повернувся додому. Став активістом. Але у 30-ті роки його визнали «ворогом народу», учасником «банд Махна»… Вирок – розстріл, хоча махновцем він ніколи не був. Мій тато теж служив на Чорноморському флоті у радянські часи. Під час Другої світової війни воював у Криму, а коли радянське командування здало Крим та втекло, кинувши напризволяще простих бійців, теж переховувався, згодом повернувся додому. Вчителював, а коли відновилась радянська влада, потрапив у штрафбат… Але, на диво, його не розстріляли».